Ранок спустився на землю несміло,
не обіцяє погожого дня.
Тихо, сороки, кому яке діло,
хто і кого просто ніжно обняв.
День підступає у світ помаленьку,
сонце пробило хмарини важкі.
Тіштеся, люди, що ваше серденько
знов уловило мотиви гінкі.
Вечір насупив оранжеві брови,
потай вистежує зорі тремкі.
Виповзли й слухи таємно на лови.
Згляньтеся, нащо гріхи вам такі?
Нащо судити: де хибно, що вірно,
хтось же придумав для гри карамболь*.
Все у житті цьому закономірно:
сльози і радість, розлука й любов.
Карамболь* – більярд
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829577
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.03.2019
автор: Полісянка