Все більше відчуваю вітер вільний,
Все далі Україна від протягу Москви.
Хоча туман зі сходу повзе сильний,
На рідній мові все більше моляться церкви.
Молитва ця розвіює тумани,
Посіяні кривим телевізором кремля,
І зцілює духовні краю рани,
Щодень очищення отримує земля.
Встають з нокауту, з колін солдати,
І військо з смертельної хвороби ожило.
Орді ніколи волю не здолати,
І не загнати Вкраїну у нове ярмо.
Знов історичний вибір перед нами,
Поміж свободою чи хлібом зради на столі.
Я вибираю щастя Неньці-мамі,
А хліб здобудемо потом, працею в борні.
18.03.2019 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829547
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.03.2019
автор: Східний