Не вірю я ні в рай, ні в пекло,
Їх не існує, це брехня,
Придумали, щоб було легко
Чекати смерті все життя.
Сансара воду каламутить,
І тільки колесо своє
На холостому ході крутить,
Бо хто помер - не оживе.
І не повірю, точно знаю,
В реінкарнацію душі.
Живемо раз і раз вмираєм,
А кожна мить на їх межі.
Ми всі народжені померти,
Хтось зараз, а хтось через рік.
А я так хочу шини стерти
Об покриття прямих доріг.
І лиш відчути як злітаю...
Мене пізніше десь знайдуть
І може навіть опізнають,
Але докупи не зберуть.
Закінчу шлях не розпочавши,
Зупиниться серцебиття,
Але, можливо, вже дізнавшись,
Чи після смерті є життя.
16.03.19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829294
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2019
автор: grotath