Коли зима прощалася,
Весна в гаю вінчалася,
Їй дарувало сонечко тепло.
Вона ж була грайливою
І молодою зливою
Умила зачароване село.
Блукали сонця промені
У неспокійній повені,
Де потонули в казці береги.
В воді птахи купаються,
Холодна, та не каються,
Адже вона їм тільки до снаги.
Поля іще не зорані
Голубить нічка зоряна
Й верби цілує перші брунечки.
Їм місяць посміхається
Й на кожну задивляється,
Запалюючи в небі свічечки.
6.01.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829292
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2019
автор: Ганна Верес