Наш корабель накрив дев"ятий вал,
метал на друзки розривали
високі хвилі, що впадали в шал
І падали ми, й знов вставали.
Наш корабель накрив дев"ятий вал,
й ми проклинали злу стихію,
здавалося, сам чорт справляє бал
і сіє в душах безнадію.
Ми не здалися і пішли у бій,
тіла лишали слід кривавий,
ламав нам ноги й руки буревій,
сміявся з нас, як чорт лукавий.
Здавалося, ось-ось підем на дно,
пробила бік могутня хвиля
і крениться, і хилиться судно,
і до загибелі лиш миля.
Нерівний бій прийняли ми тоді,
в серцях не гибіла надія
перемогти цей ураган в борні
і подолати злу стихію.
Наш корабель накрив дев"ятий вал,
судно нам хвилі розривали
А ми тілами зупинили шквал,
а ми тілами борт латали.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829139
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.03.2019
автор: ОксМаксКорабель