Завтра весна. Дай, Боже, дожити!
І припинити душу травити.
І все забути тобі... ой, моє серце!
Гоїться-гоїться. А нащо б'ється?
Чому не вмерла я тої днини,
Як я посміла жити в провинні?
З моря погоди душа чекає.
Гоїться. Гоїться, та не літає.
Завтра весна. Забудь мене, прошу.
Не розрадь сум мій, не поруш спокій.
Розум засне там, де серце палає.
Гоїться. Гоїться...правду шукає.
Правда болюча. Правда печальна:
Весна настане неідеальна.
І що зів'яло - не все зацвіте.
Гоїться, гоїться... Чому не вмре?.. 28.02
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829064
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2019
автор: Яна Бім