Сцена сьома
Всі, хто був раніше, крім убивці.
ЛЕДІ МАКБЕТ
(наближаючись до Макбета)
Що тебе відволікає
від бенкету, владний пане?..
МАКБЕТ
Нам тут Банко не хватає,
щоб скрасить цю учту звану.
Варт найбільшої шаноби –
короліства він оздоба.
ЛЕДІ МАКБЕТ
Обіцяв, та не прибув.
МАКБЕТ
На це місце сяду сам.
(Макбет хоче сісти, але привид Банко,
видимий тільки йому, вже зайняв місце)
(з жахом)
Хто з вас вже сидить там?
(Хто з вас вже сидить там?)
ВСІ
Що каже?
МАКБЕТ
(до привида)
Мовчи про цей злочин!.. Криваве волосся
на мене не обтрушуй!
УСІ
(піднімаючись, злякано)
Макбет нездоровий!
Ходімо!
ЛЕДІ МАКБЕТ
Спиніться! Недуга відпустила...
(тихо до Макбета)
Хіба ти не воїн?
МАКБЕТ
Я воїн – і смілий,
бо можу дивитись на речі, що й демон
від них ужахнеться... там..там... там..там...
Ти не бачиш?.. Там...
(до привида)
Раз можеш трусити кривавим волоссям –
кажи все! Чи могила убитих вертає?
(убитих, убитих вертає?)
Могила убитих вертає? Кажи все!)
(тінь зникає)
ЛЕДІ МАКБЕТ
(тихо до Макбета)
Ти геть збожеволів!
МАКБЕТ
Був перед очима...
ЛЕДІ МАКБЕТ
(голосно)
Сідайте, мій пане! Всі стали сумними.
Їм радість вертайте!
МАКБЕТ
Мені вибачайте!
Знов пісню веселу застольну співайте!
І Банко пам’ятаймо, що з нами не сидить .
ЛЕДІ МАКБЕТ
Хай повнить келихи
вино найкраще,
хай буде щастя,
хай мре печаль.
Хай десь загубляться
гнів і провини,
хай тільки єдина
панує любов (любов).
Бальзамом змазуймо
ми кожну рану –
життя весняне
щоб мати знов.
За Банко славного
випиймо чаші –
він цвіт бійців наших,
Шотландії герой.
Він цвіт бійців наших,
Шотландії герой.
Шотландії герой, герой.
Шотландії герой, герой.
УСІ (ДАМА, МАКДУФ, ХОР)
За Банко славного
випиймо чаші –
він цвіт бійців наших,
Шотландії герой.
Шотландії герой.
Шотландії герой.
Шотландії герой.
Шотландії герой.
(знову появляється привид)
МАКБЕТ
(до привида з надзвичайним жахом)
Йди, духу пекельний!.. розкрийся могило,
о, земле, затягуй, – щоб кості зотліли!
Окропом обличчя ця кров мені палить,
і дивиться в очі, і в серце разить!
УСІ
Йде горе в цю мить!
МАКБЕТ
Я слабший від інших?
Хоч стань злішим тигра, від лева страшнішим...
Лютуйся... Тремтячим мене не побачиш.
Дізнайся (дізнайся), що страх не викажу свій...
Тож зникни!.. Ах, зникни (зникни, зникни)
видіння жахливе!
(тінь зникає)
Життя знов манливе!
ЛЕДІ МАКБЕТ
(тихо до Макбета)
Ганьба, пане мій!
УСІ
О, горе! О, горе!
МАКБЕТ
Кров мою ця тінь бажає,
і проллє, проллє, клянуся!
Всі покрови (покрови) над майбутнім
зможуть відьми (зможуть відьми) розірвать.
(Зможуть відьми розірвать.
Кров мою, мою ця тінь бажає,
і проллє, проллє, клянуся!
Кров мою, мою ця тінь бажає,
і проллє, проллє,
всю кров проллє, всю кров проллє.
І проллє, і проллє, проллє ,
клянуся, клянуся, проллє.
Проллє, проллє, клянуся.
Проллє, проллє клянуся.
І проллє, клянуся.
Всі покрови над майбутнім,
всі покрови над майбутнім
зможуть відьми розірвать.
Зможуть відьми їх розірвать.
Зможуть відьми розірвать.
Проллє, проллє клянуся.
Проллє, проллє клянуся.
І проллє клянуся.
Всі покрови над майбутнім,
всі покрови над майбутнім
зможуть відьми розірвать.
Зможуть відьми їх розірвать,
Зможуть відьми розірвать.
Зможуть відьми розірвать,
їх розірвать.
Зможуть відьми розірвать,
їх розірвать.
Всі покрови над майбутнім
зможуть відьми розірвать.)
МАКДУФ
Темні справи... залишити
край цей треба – правлять тут нині
руки кляті і злочинні,
зможе жити тут лиш біда.
(Справа темна... залишити
край цей треба – правлять тут нині
ці руки кляті і злочинні,
Ах, зможе жить тут лиш біда.
Зможе жить, зможе жить тут лиш біда,
жити тут лиш біда.
Справа темна... залишити
край цей треба – правлять тут нині
руки кляті і злочинні,
зможе жити тут лиш біда.
Біда, біда, біда!
Зможе жити тут лиш біда,
лиш біда, тут лиш біда, лиш біда.
Справа темна... залишити
край цей треба – правлять тут нині
руки кляті і злочинні,
зможе жити тут лиш біда.
Біда, біда, біда!
Зможе жити тут лиш біда, лиш біда.
Тут лиш біда, лиш біда, лиш біда.
Ах, зможе жить тут лиш біда, лиш біда.
Ах, зможе жить тут лиш біда, тут лиш біда.)
ДАМА
Дивні речі... промовляє –
мовби привид його лякає!
Темним лігвом для злочинців
вже зробилась ця земля
(ця земля, ця земля, ця земля, ця земля.
Ах, вже зробилась ця земля, ця земля.
Ах, ця земля, ах, ця земля, ця земля, ця земля.
Ах, вже зробилась, ах, так, ця земля.
Дивні речі... промовляє –
мовби привид його лякає!
Темним лігвом для злочинців
вже зробилась ця земля,
ця земля, ця земля, ця земля.
Вже зробилась ця земля. Так, ця земля!
Дивні речі... промовляє –
мовби привид його лякає!
Темним лігвом для злочинців
вже зробилась ця земля,
ця земля, ця земля, ця земля.
Вже зробилась ця земля.
Так, ця земля, ця земля!
Ах, вже зробилась ця земля, ця земля.
Ах, вже зробилась ця земля, ах, ця земля.
ХОР
Дивні речі... промовляє –
мовби привид його лякає!
Темним лігвом для злочинців
вже зробилась ця земля.
(Ця земля, ця земля, ця земля, ця земля.
вже зробилась ця земля, ця земля, ця земля,
ця земля, ця земля, ця земля, ця земля.
Ах, вже зробилась, ах, так, ця земля.
Дивні речі... промовляє –
мовби привид його лякає!
Дивні речі... промовляє –
мовби привид його лякає!
Темним лігвом для злочинців
вже зробилась ця земля,
ця земля, ця земля, ця земля.
Так, ця земля, ця земля,
вже зробилась ця земля.
Дивні речі... промовляє –
мовби привид його лякає!
Темним лігвом для злочинців
вже зробилась ця земля,
ця земля, ця земля, ця земля.
Так, ця земля, ця земля!
Вже зробилась ця земля.
Вже зробилась ця земля, ця земля.
Вже зробилась ця земля,
ця земля, ця земля.
ЛЕДІ МАКБЕТ
(тихо до Макбета)
Духу кволий, нас ти марно
тінню хочеш налякати.
Злочин збувся розпочатий –
той, хто вмер, не зможе встать.
(Злочин збувся розпочатий, розпочатий –
той, хто вмер, не зможе встать.
Ні, не зможе устать.
Не зможе встать, не зможе встать, устать.
Не зможе встать, не зможе встать,
той, хто вмер, той, хто вмер, не зможе встать.
Ні, не зможе устать.
Не зможе встать, устать.
Не зможе встать, устать, устать, устать.
Злочин збувся розпочатий,
злочин збувся розпочатий –
той, хто вмер, не зможе встать,
не зможе встать, не зможе встать.
Не зможе встать, устать.
Не зможе встать, устать, устать, устать.
Злочин збувся розпочатий,
злочин збувся розпочатий –
той, хто вмер, не зможе встать, устать.
не зможе встать, не зможе встать.
Той, хто вмер, не зможе встать, не зможе встать.
Той, хто вмер, не зможе встать, не зможе встать,
устать, устать.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829030
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 14.03.2019
автор: Валерій Яковчук