Доброволець.
У забої спускався і владу сварив,
Вболівав за "Шахтар" він щосили,
Та настала війна, і свій тил залишив –
Від копальні пішов до могили.
В перехресті доріг, як у сплетенні вен,
Ллється кров зустрічаючи тромби.
Покидають бійці все – собі ж навзаєм –
Лиш уламок роздертої бомби.
Лихословив безбожно, у клятві брехав,
І чарки́ вихиляв геть "бездонні",
Та в бою він поліг і підніжжя надбав
На Донецькім жагучім осонні.
Є умовлені сотні в реальній війні,
Де Небесна і Чорна зіткнуться.
Там не сотні, а тисячі хлопців в борні,
Богу душі підносять на блюдцях
Прийде час: закінчиться війна, стихне гнів.
Нам тоді буде слід і важливо
Скласти ві́рші й пісні про усіх пацанів,
Хто іде прямо в небо сміливо.
Оригінал.
Он спускался в забои и власть материл,
И болел за "Шахтер", что есть силы,
Но случилась война - и оставил он тыл,
И от шахты прошел до могилы.
На скрещеньи дорог, как в сплетении вен,
Льётся кровь, нарываясь на тромбы.
Все бросают бойцы, получая взамен
Лишь кусок разорвавшейся бомбы.
Он безбожно бранился и клялся, и врал,
Водку пил из стакана до донца,
Но, погибнув в бою, он обрел пьедестал
Под донецким безжалостным солнцем.
Есть условные сотни в реальной войне:
Где Небесная с Чёрной схлестнутся,
Там не сотни, а тысячи сильных парней
Богу души приносят на блюдцах.
Все же время придёт - и отступит война,
Нам тогда будет должно и важно
Написать и пропеть обо всех пацанах,
Прямо в небо шагнувших отважно.
Автор Олесь Григ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829007
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2019
автор: Юрій Шибинський