Жіноча пісенька.


Жіноча  пісенька.
 Про  кохання  не  треба,  любий.
 Ну  навіщо  нам  балаканина!
 Це  я  тебе  любила,
 А    не  ти  любив  мене!
 І  хвилювань  наших  повість
 Кожен  по-різному  читав:
 Це  я  втрачала  гордість,
 А    не  ти  її  втрачав!
 І  коли  іншим,  бувало,
 Ти  обійми  розкривав,
 Це  я  тебе  прощала,
 А    не  ти  мене  прощав.
 Якщо  ж  там,  де  співала  ліра,
 Суперечка  важка    назрівала,
 Це  я  шукала  миру,
 А    не  ти  його  шукав!
 І  коли  раптом  я  хворіла
 Або  ти  часом  хворів,
 Це  я  до  тебе  летіла,
 А    не  ти  до  мене  летів.
 Ну,  а  в  дні  розлук,  бувало,
 Хто  страждав  і  сумував?
 Це  я  тобі  писала,
 А    не  ти  до  мене  писав!
 І  коли  з  холодною  силою
 Нам  розрив  навік  погрожував,
 Це  я  просто  не  тямила  себе,
 А    не  ти  з  розуму  сходив!
 Нині  все  вже  просто
 Досить  душу  принижувати!
 Це  я  порвати  вирішила.
 А    не  ти  вирішив  порвати!
 Палю  сама  всі    почуття.    Щоб
   Не  заважати  тобі  в  дорозі.
 Уже  такий  характер  слабкий:
 Не  можу  бути  жалюгідною  бабою,
 Будь  же  щасливий.    І  прости!
 ©  Едуард  Асадов  
Переклала  на  українську  мову      14.03.19        10.10
 
Женская  песенка.
О  любви  не  надо,  милый.  
Ну  зачем  нам  болтовня!  
Это  я  тебя  любила,  
А  не  ты  любил  меня!  
И  волнений  наших  повесть  
Каждый  разно  прочитал:  
Это  я  теряла  гордость,  
А  не  ты  ее  терял!  
И  когда  другим,  бывало,  
Ты  объятья  раскрывал,  
Это  я  тебя  прощала,  
А  не  ты  меня  прощал.  
Если  ж  там,  где  пела  лира,  
Спор  тяжелый  назревал,  
Это  я  искала  мира,  
А  не  ты  его  искал!  
И  когда  вдруг  я  болела  
Или  ты  порой  болел,  
Это  я  к  тебе  летела,  
А  не  ты  ко  мне  летел.  
Ну,  а  в  дни  разлук,  бывало,  
Кто  страдал  и  тосковал?  
Это  я  тебе  писала,  
А  не  ты  ко  мне  писал!  
И  когда  с  холодной  силой  
Нам  разрыв  навек  грозил,  
Это  я  с  ума  сходила,  
А  не  ты  с  ума  сходил!  
Нынче  все  уже  простыло  
Хватит  душу  унижать!  
Это  я  порвать  решила.  
А  не  ты  решил  порвать!  
Жгу  сама  все  чувства.  Дабы  
Не  мешать  тебе  в  пути.  
Уж  такой  характер  слабый:  
Не  могу  быть  жалкой  бабой,  
Будь  же  счастлив.  И  прости!
©  Эдуард  Асадов  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828985
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2019
автор: Тома