А любов цвіте ,як весна в саду...
з душі, росте, як дерево вишня.
.Юна діва одягає у білу фату,
на рушник, щастя веде Всевишній .
Квітне почуття паросток любові,
леліє сонце, з мелодійних лір.
у рай ведуть зорі вечорові,
будують мости надії до зір.
Проростає, паросток у серці...
у закоханих ,світяться очі.
два лебеді у небеснім озерці.
злітають у літо де білі ночі.
Як справжнє кохання ,то навіки...
їх не зломить, вітровій і грози.
не розлучить життя ріка довіку...
бо не бояться зим і морозів.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828924
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.03.2019
автор: Чайківчанка