Ніч укриває розбурхане місто,
Шумні вогні все додому летять.
Люди пом'яті, як опале тісто,
На зупинках понуро стоять.
Їде автобус, забитий тілами,
В калюжі колеса втрапляють щомить.
Зранку усі були ми зірками,
Тепер в одиницях вогонь лиш горить.
Їдем додому розбиті, понурі,
Щоб переспати чорную ніч.
Й завтра вірватися у серце бурі,
Знову упасти в пекельную піч.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828918
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 13.03.2019
автор: П’еро