Струмочок співає , дзвенить,
Чистенька водичка , як скло,
Душа моя чомусь щемить,
Оголена, ось уже й дно.
І що залишилось на дні?
Що видно, а чого нема?
У лабіринтів душі
Запитую часто я.
А хочеться, щоби сміття
Наверх піднялося, сплило,
Потрібнеє для життя
Пустило коріння й росло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828841
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.03.2019
автор: Haluna2