86400 секунд…

86400  секунд....
Щодня  нам  щедрі  небеса  дарують  подарунок,
У  цифрах  цих  є  вся  краса,  бо  в  них  є  порятунок.
Як  їх  потратити,  на  що,  чи  з  користю  прожити,
Чи  змарнувати  геть  усе  і  час  розпорошити.
Усе  вирішуємо  ми,  як  тратити  багатство,
Чи  поділитися  з  людьми,  чи  згити  у  захланстві.
Увагу  близьким  і  любов,  чи  холод  і  турботи,
А  може  щастя  в  чудесах,  чи  лінощі  молоти,
В  коханні  танути  завжди  чи  душу  забруднити,
В  обіймах  поруч  тихо  йти,  чи  вовком  вічно  вити,
Світанок  всіяти  добром,  чи  з  лайки  все  почати,
Сім'ю  притиснути  крилом,  чи  вічно  щось  брехати.
Секунди  ці  лиш  раз  дають,  нема  їх  на  повторі,
Яка  у  них  є  твоя  суть:  красива  чи  потвори,
І  їх  в  запас  не  зберегти,  обмежені  лімітом,
Радій  життю  і  даруй  тепло,  для  дива  стань  магнітом.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828746
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2019
автор: Galkka2