В Клуб Поезій пишу і читаю,
І радію, й дивуюсь не раз,
Що і мрії, й думки, й сподівання,-
Все збігається часом у нас...
А вірші ж є такі,як струмочки,
Що "зерном" переповнені вщерть,
І торкаються серця рядочки,
І є Правда життя в них і честь...
І отож як читаю їх знову,
Десь думки у минуле летять...
І я лагідне добреє слово,
Хочу я для усіх написать...
Всі вірші - це бентежні краплинки,
Що торкаютьcя серця й душі,
І як промені сонечка линуть,-
І глибокі, й душевні, й прості...
В нас звичайно у всіх свої долі,
Та вірші всіх об"єднують нас,
Про війну, про село, людей й поле,-
Про минуле...Й теперішній час...
І йдемо по життю ми відкрито,
І долаєм і смуток,й журу,
Ми не вмієм по-іншому жити,
Я теж вірші писати люблю...
Тому всіх закликаю сьогодні,-
І пишіть, і читайте щораз,
Та ще вірте, що ваші рядочки,
Усім настрій покращать в цей час...
Нехай зникнуть і болі,й тривоги,
У важкий і непевний цей час...
Нехай всім підкоряється слово,
Й буде все у цім світі гаразд...
Відкриваю я нову сторінку,
Прочитаю, хто що написав,
І поставлю за вірша п"ятірку,
Хто б і що мені й як не казав...
Я посвяту, чи оду складаю,-
Для усіх хто ще пише в КП...
І усім від душі я бажаю,-
Ви пишіть й про складне і просте...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828572
Рубрика: Ода
дата надходження 10.03.2019
автор: геометрія