Де небо спускалось на мур
і різало вулицям вени,
стріляв зехмелілий Амур
в людину, не схожу на мене.
На вічне таке чу-ва-чі
виходжу щоранку на сцену,
заплющую очі вночі
людині, не схожій на мене.
Тримаю сміливо удар —
я Жанна, Діана і Ксена!
І бачу у дзеркалі хмар
людину, не схожу на мене.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828255
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2019
автор: Ольга Криштопа