[color="#ff0000"]Адам віддав ребро своє,
Отримав Жінку – Божий дар,
Не знав - навічно віддає
Себе на створений вівтар!
Єдиній – в Котрій зміст буття,
Дарунок щастя й долі,
Тій, що чарує почуття,
І помисли і волю!
Одній – за нею меркне світ
І сонцем сходить знову,
Отій, що топить серця лід
Теплом душі й Любові!
Скарби й багатства всього світу -
Все кинуто до ніг Жінкам!
Співає оду стать їм чоловіча
І, вкотре, поступила б, як Адам![/color]
[i]Всім поетесам, поеткам і поетулечкам присвячую!
Зі Святом Вас, Жінки! [/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828177
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2019
автор: Василь Стасюк