Завжди так не буде

Секунди  все  складаються  в  хвилини,
А  ті  годинами  в  минуле-даль  пливуть.
Отак  минає  все  життя  людини,
Отак  торуєм  нашу  земну  путь.

На  тій  путі  ми  бачимо  безміри
Страждань,  розчарувань  і  перешкод...
Вготовано,  для  перевірки  віри,
Що  є  така  слабка  в  людських  істот.

Але  йдемо,  минаючи  канави,
Долаєм  гори  вищії  від  хмар.
І  мріємо  добитися  до  слави,
Яка  приймає,  швидше,  вид  примар.

І  пам'ятаєм  перстень  Соломона,
І  ті  слова,  які  там  написав.
І  мріємо  про  здійснення  закона,  
Який  колись  він  на  віки  уклав.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828118
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.03.2019
автор: П’еро