Скидаю обтяжливий порох
Звільняю старий програвач,
Відлуння летить в коридорах
Чекає симфоній слухач.
Поставила грами вінілу,
Посипались звуки дощем,
Розхитую землю спітнілу,
Виймаю загострений щем.
Розтягую пальцями миті,
Гойдаюся в ритмах буття,
Навколо фігури розмиті
Застигли в потоках життя.
І шахи завмерли в польоті,
І порох в повітрі висить...
Сидять глядачі у дрімоті,
І муха у пляшці дзинчить.
Луна загула в коридорах,
Спинився старенький вініл,
Вернувся обтяжливий порох,
І шахи піднялись на стіл.
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827980
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.03.2019
автор: Sukhovilova