Вдихаю еліксир чарівної весни,
Бо час прийшов екстравагантної панянки.
Мені повітряні і легкі сняться сни,
І мариться зеленоока німфа-нявка,
Яка цілує ніжно гілочки дерев,
Пташиним диригує вміло щебетанням,
І знов стрибає сонця золотавий лев,
В серцях зароджуються паростки кохання.
Щезають миттю і проблеми, й суєта,
Мелодію весни, мов хіт не зупинити.
Злилися спраглі в поцілунку двох уста,
Підморгують їм вії сині первоцвітів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827977
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.03.2019
автор: Світлая (Світлана Пирогова)