Небо сумне… в сизо - сірій пелені,
Напружиш слух, почуєш стоголосся,
У душі розпач, дуже гірко мені,
Крики птахів… схилилося колосся.
І все летять, над темно-рижим полем,
Лиш де – не – де, зосталось золотаве,
І там димить, земля убита горем,
Лежить боєць, під ним жито кроваве.
Душа спішить, до криків тих пташиних,
Так хоче волі - на жаль, не пізнала,
Їх не спинить, відчайдушних, сміливих,
Клята війна - страшна біда забрала.
Десь грає гімн і лине «Пливе кача»,
Сльоза гірка, стікає по обличчі,
Так всім болить…. важка доля козача,
Він без вагань, дививсь смерті у вічі.
13.07.2018р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827967
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2019
автор: Ніна Незламна