Раби й тирани схильності свої
Приписують всім. В першу чергу — Богу.
Бог — деспот, Бог — тиран, здається їм.
Вони не знають іншої дороги
В стосунках. Дві позиції у них:
Раби й тирани. А любов, свобода —
Це просто етикетки, що вони
На опіум, який дають народу,
Наклеюють. Бо воля і любов
Людей інтуїтивно привертає.
Бо Бог не хоче, щоб ти був рабом,
І кожен це інтуїтивно знає.
Його інтуїтивно люблять всі,
Інтуїтивно тягнуться до Нього.
Але релігії усіх часів
Малюють зовсім інший образ Бога.
В них Богом називається тиран,
Яким раби самі б хотіли бути.
Бог не такий. Неправда. Це — обман.
І кожний в серці може це відчути.
Його шукають всі. Він — джерело
Свободи, щастя, мудрості і сили.
Тієї сили, що долає зло.
Він добрий, справедливий і красивий.
[i]04.03.2019, Київ[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827858
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.03.2019
автор: Петро Рух