Перша емоція – спокійна радість:
Свідка отримали в страшній війні.
Та згодом протиріччя в душу вкралось.
Кілки питань. Відповіді страшні.
Своїх дітей бажає захистити,
Бо мати. Брешеш – мати не уб’є.
Діти чужі для неї також діти.
Ти лиш солдат. І кожному своє.
Суспільство з тебе виплекало вбивцю.
Так вивернути, знівечити суть
Тендітності, любові, материнства.
На тайну омофор нечисті тчуть.
Емоція це – висновків немає.
Лишилися питання. Далі буде.
Душа солдата не чекає раю,
Жадає строк у пеклі цім добути.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827812
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.03.2019
автор: Пісаренчиха