Коли минає 30 секунд
Твоєї бездіяльності
Ти поринаєш в чорні петлі простору
І заблукавши сам на сам
В безвихідній реальності
Чекаєш пошту, а чи може пострілу
Коли минає 30 секунд
Твоєї безтурботності
Годинник топиться не наче
Миті на обличчі
І ти вже саме в тому колі старості
Коли збагненно хто вони й хто ми
Дивись у очі
Коли минає більше 30-ти …
Що скажеш ти? Що зробиш ти?
Про що змовчиш?
За пеленою стежка до мети
Вирішуй сам: чи бігти, а чи йти
А чи забутись і забувши
Все забити ржавим цвяхом
Десь у межі серця
Ми – всі подібні тіні-привида комети
Та тільки наш підвид
Людиною зоветься
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827794
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.03.2019
автор: Андре Ільєн*