заплітаю
свої спогади в парфуми
одягаю
свою душу у костюми
вишиваю
щоб з нудьгою розминутись
і стрибаю
щоб до неба доторкнутись...
підстрижуся
вийду з власної в'язниці
розіллюся
із дощами по травиці
розкидаю
свої перли по асфальту
заспіваю
зроблю у повітрі сальто
розв'яжуся
наче бантик на суконці
розгорнуся
мов конвалія на сонці
відвернуся
від бездушних і холодних
обернуся
до роздітих і голодних
заглядаю
до зірок в світи бездонні
розриваю
сподівань мости картонні
запалюся
з тіней зроблю орігамі
озирнуся -
я одна стою в піжамі
і вібрую...
шелестять на спині крила
інкрустую
в шлях земний небес світила
повертаюсь
горизонт сповзає в поле
роздивляюсь
у люстерко тіло голе...
наливаю
кави повну філіжанку
і кружляю
по кімнаті аж до ранку
заплітаю
свої спогади в парфуми
одягаю
свою душу у костюми
вишиваю
щоб з нудьгою розминутись
і стрибаю
щоб до неба доторкнутись...
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827775
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.03.2019
автор: Sukhovilova