Ой тополі, тополі, мої ви тополі,
Спомин мого дитинства, журавлині жалі,
Ваша постать смутна чом зникає поволі?
Чом не бачу вас більше у холодному склі?
Ой тополі, тополі, мої ви тополі,
Ваше листя зелене не побачу вже я,
Моє серце болить, розриває до болю, -
Тільки сонце на схилі полиново сія.
Ой тополі, тополі, мої ви тополі,
Скільки лиха і горя пережили ви тут!?
І за що заслужили такої ви долі?
Не змогли пережити коливань амплітуд!
Ой тополі, тополі, мої ви тополі,
Як мені далі бути у глухій самоті?
Не сховатись мені навіть в дикому полі...
Перекинутись в птаха і літать в висоті?
Ой тополі, тополі, мої ви тополі,
Спомин мого дитинства, журавлині жалі,
Ваша постать смутна чом зникає поволі?
Чом не бачу вас більше у холодному склі?
3 березня 2019 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827663
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.03.2019
автор: Ruslantsio