I щоб годинник стукав недаремне

Не  порозмінюваться  на  дрібнички,
Не  втратити  себе  у  суєті,
А  скласти  всі  таланти  до  скарбнички
Їх  не  злишивши  в  тихій  самоті.

Бо  кулакам  махать  -  не  після  бою,
Якраз  сьогодні,  щось  робити  час.
Морозною  й  холодною  весною
Акація  не  зацвіте  і  раз.

На  світі  є  мільярд-мільйон  і  скількись,
Тих  "геніїв",  що  лінь  їм  щось  робить.
А  хтось  тишенько  -  починає  діло
Й  коли  не  глянеш  -  праця  там  кипить.

Для  того,  щоб  шедевр  твій  народився,
В  житті  потрібен,  не  лише  талант  -
Щоб  хтось,  твоєю  ковдрою  укрився,
Кравець  потрібен,  а  не  музикант.

Не  стать  рабом,  безликим  і  нікчемним,
Душі  своєї  не  продать  врагу,
Щоб  стукав  твій  годинник  недаремно
Ізо  дня  на  день  пісеньку  свою.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827568
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.03.2019
автор: Марк Маламура