Я тебе прошу, не дивися вслід,
На мить замовкни, краще не гукай,
Хоч сніги плачуть, твоє серце лід,
І не веди, знову в холодний гай.
Там все в дрімоті, бо ж іще зима,
Ще спить трава і пташина мовчать,
І поміж нас, теж почуттів нема,
Не прийшла вЕсна, не настав наш час.
Тебе попрОшу, поглянь навкруги,
Дзюрчать струмки, хоч й розляглись річки,
З тобою ми, так, як ті береги,
Удвох не будем, бо різні стежки.
Тож відпусти і не дивися вслід,
Доленька – мати, для нас не одна,
Душу не руш, бо твій цілунок лід,
Далі стежиною, піду сама.
2015р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827539
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2019
автор: Ніна Незламна