Переклад (А. Макаревич Между раем…)

Поміж  раєм,  землею  і  пеклом
Ні  лазівки  —  сумніви  з  пліч.
Править  ніч  Гетсиманським  садом,
Непробудна,  нещадна  ніч.

Ніч  змарнілим  зімкнула  віки,
Напоїла  спокоєм  сад,
І  соратники  безпробудні,
І  сподвижники  міцно  сплять.

На  чолі  розлилася  втома  —
Не  почують,  не  пом'януть...
А  Йому  до  біди,  до  тої,
П'ять  хвилин,  і  не  проминуть.

Нерухомий.  Він  ловить  звуки.
Вже  на  хвилі  поділені  дні:
Ось  Пілат  умиває  руки,
Ось  вже  натовп  кричить:  "Розіпни!"

І  Голгофа,  і  та  осика,
Де  Іуда  закінчить  свій  рід...
О,  яка  це  нестерпна  мука  —
Передбачити  кожний  хід!

Чомусь  вчити  зараз  не  варто  —
Піде  все,  як  вода  в  пісок.
Й  рахувати  хвилини  марно  —
Все  відбудеться  у  свій  строк,

Всі  події  безповоротні:
Взятий.  В  зло́дії.  Розіп'ятий.
А  соратники  безтурботні!
А  сподвижники  солодко  сплять!

І  допоки  в  смиренній  тиші
Було  чутно  споряджень  дзвін,
Все  питання  про  якусь  чашу
Безупинно  повторював  Він.

І  немає  з  небес  відказу,
Ані  руху,  незмінний  час.
Лише  миті  спливають,  і  все  те
Було  сприйняте  як  відказ.

У  пророка  одна  дорога.
Суд  над  ним  —  лише  Вищий  Суд.
І  Йому  залишилося  трохи  —
Слава  Богу,
Уже  ідуть.

А.  Макаревич
Переклад  Тані  СВІТЛОЇ

Между  раем,  землей  и  адом
Нет  лазеек  —  сомненья  прочь.
Правит  ночь  Гефсиманским  садом,
Беспробудная,  злая  ночь.

Ночь  усталым  сомкнула  вежды,
Тишиной  напоила  сад,
И  соратники  безмятежны,
И  сподвижники  крепко  спят.

По  челу  разлита  усталость  —
Не  услышат,  не  помянут...
А  Ему  до  беды  осталось,
Может,  пять  с  небольшим  минут.

Он  недвижен.  Он  ловит  звуки.
На  мгновенья  разбиты  дни:
Вот  Пилат  умывает  руки,
Вот  толпа,  что  кричит:  "Распни!",

И  Голгофа,  и  та  осина,
Где  Иуда  прервет  свой  род...
До  чего  же  невыносимо
Видеть  ход  вещей  наперед!

Бесполезно  учить  чему-то  —
Все  уйдет,  как  вода  в  песок.
Бесполезно  считать  минуты  —
Все  исполнится  точно  в  срок,

Все  исполнится  неизбежно:
Взят.  К  злодеям  причтен.  Распят.
А  соратники  безмятежны!
А  сподвижники  сладко  спят!

И  пока  в  тишине  звенящей
Был  слышен  доспехов  звон,
Все  слова  о  какой-то  чаше
Повторял  беспрестанно  Он.

Только  нет  в  небесах  ответа,
Ни  движенья,  ни  звука  нет.
Лишь  мгновенья  бегут,  и  это
Было  принято  как  ответ.

У  пророка  одна  дорога.
Суд  над  нею  —  лишь  Высший  Суд.
И  осталось  ему  немного  —
Слава  Богу,
уже  идут.

А.  Макаревич

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827491
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 02.03.2019
автор: Таня Світла