Пр:Стоять над містом високо в горі,
Як привиди з ранкового серпанку.
Вони для міста й нині вартові
Старечі стіни Бучацького замку.
По цих дорогах йшла колись орда,
Ви вслухайтесь, іще дзвенять підкови.
Стекла удаль історії вода,
Бучач давно вже одягнув обнову.
А Стрипа й нині до Дністра тече
І води, як роки не зупинити.
Лиш замок стиха людям ще рече,
Що він на варті і його не вбити.
І люди йдуть торкнутись древніх стін,
Історію почути під стіною.
І чують дзвін, отой тривоги дзвін,
Який звучав у боротьбі з ордою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827393
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.03.2019
автор: Віталій Назарук