ЗАГРАЙ ІЩЕ!
Заграй, іще заграй, старий музика,
Заграй, коли засяють ліхтарі!
І в звуках оживуть чарівні ліки
Що душу й серце збережуть мені
Життя , Любов – звабливий шлях омани.
Та як Ти граєш – враз немовби, знов,
Загоюються всі сердечні рани.
І оживає весна і любов
Як ти заграєш, - вулиця зясніє,
Всміхаються квітковії вуста
Травневі ночі, і таємні мрії,
В них музики живе - Душа свята.
Забулося, що став ти непотрібен
Нікому у житті, що одинок,
Забулося, що молодість зваблива,
А ти - старий і сивий, наче Бог.
Заграєш – і душею змолодієш,
Бо пісні у душі не відібрать
Троянда тобі серденько зігріє
І пелюстками буде осипать
А вітер пелюстки ті розкидає
Овації, немовби чарівні.
Дощ стукає краплинами по скрипці
Замовк музика. Порожньо в вікні
Анфіса Букреєва-Стефко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827248
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.03.2019
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)