Крижаний вітрисько виє
Чому так бува й не знати
Колючками злими сіє
Весна ж мала наступати
Ні не можу зрозуміти
Хмари й вітер наче в змові
Хай би сонечку ясніти
Сірі дні, немов зимові
Сніг рихлий, краплями плаче
Виглядав пролісок синій
Раденька синичка скаче
На дахах розтанув іній….
Гайда сонце, снити досить
Ненароком поміж хмари
Земля дуже тепла просить
Тож розсій золоті чари!
Спів пташиний веселіше
Ось я тепер, точно знаю
Іди весно сміливіше
З ними тебе зустрічаю!
20.02.2019р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827140
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2019
автор: Ніна Незламна