Маму бачу в сні я

То  не  ключі  пташині  пролетіли  –
То  наші  з  мамою  поранені  літа  –
Горіли  ми,  трудилися  –  не  тліли:
І  будні  сірі  знали,  і  свята.

Нам  коси  заметілі  засівають,
Частіш  п’ємо  суєт  гірке  вино,
Адже  життя  легкого  не  буває  –
Це  добре  знає  кожен  з  нас  давно.

Смакуємо  життя  ми  щогодини,
Рятуючись  від  туги  і  нудьги,
Й  високе  ймення  несемо  «людина»,
Де  вдосталь  світла,  доброди  й  снаги.

І  хай  сніги  у  нас  обох  рясніють,
Це  не  завадить  більш  любить  життя…
Шкода,  лишень,  що  маму  бачу  в  сні  я,
Й  життя  ніхто  не  вивчив  до  пуття.
21.02.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827079
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2019
автор: Ганна Верес