Мама

Прокопів  Діана  -  Мама


 Ти  в  школу  проводжала  і  за  руку  тримала
 І  поправляла  два  смішних  банта,
 А  мені  здавалося  просто,  все  райдужно  і  зоряно,
 Що  чекає  попереду  мене.

 пр:
 Мама,  не  треба  плакати,  я  прошу,  не  треба,
 Звідки  ці  сльози,  адже  я  поруч,
 Прости,  що  заперечувала,  часом  ображала,
 Але  зрозуміла,  що  ти  мій  найкращий  друг.

 Ти  в  скрутну  хвилину  простягала  руку,
 А  я  не  помічала  іноді,
 Ти  з  сумними  очима  зустрічала  і  прощала,
 Коли  я  поверталася  з  двору.

 пр:
 Мама,  не  треба  плакати,  я  прошу,  не  треба,
 Звідки  ці  сльози,  адже  я  поруч,
 Прости,  що  заперечувала,  часом  ображала,
 Але  зрозуміла,  що  ти  мій  найкращий  друг.

 Нарвати  тобі  букетів,  ти  тихо  посміхнешся,
 А  у  тебе  зморшки  біля  очей,
 Сказати  тобі  спасибі,  але  цього  так  мало,
 Як  добре,  що  разом  ми  зараз.

 пр:
 Мама,  не  треба  плакати,  я  прошу,  не  треба,
 Звідки  ці  сльози,  адже  я  поруч,
 Прости,  що  заперечувала,  часом  ображала,
 Але  зрозуміла,  що  ти  мій  найкращий  друг.
 Але  зрозуміла,  ти  найкращий  друг.
Переклала  на  українську  мову          27.02.19        9.57

Прокопив  Диана  -  Мама


Ты  в  школу  провожала  и  за  руку  держала
И  поправляла  два  смешных  банта,
А  мне  казалось  просто,  все  радужно  и  звёздно,
Что  ожидает  впереди  меня.

Пр:  
Мама,  не  надо  плакать,  я  прошу,  не  надо,
Откуда  эти  слезы,  ведь  я  рядом,
Прости,  что  возражала,  порою  обижала,
Но  поняла,  что  ты  мой  лучший  друг.

Ты  в  трудную  минуту  протягивала  руку,
А  я  не  замечала  иногда,
Ты  с  грустными  глазами  встречала  и  прощала,
Когда  я  возвращалась  со  двора.

Пр:  
Мама,  не  надо  плакать,  я  прошу,  не  надо,
Откуда  эти  слезы,  ведь  я  рядом,
Прости,  что  возражала,  порою  обижала,
Но  поняла,  что  ты  мой  лучший  друг.

Нарвать  тебе  букетов,  ты  тихо  улыбнешься,
А  у  тебя  морщинки  возле  глаз,
Сказать  тебе  спасибо,  но  этого  так  мало,
Как  хорошо,  что  вместе  мы  сейчас.

Пр:  
Мама,  не  надо  плакать,  я  прошу,  не  надо,
Откуда  эти  слезы,  ведь  я  рядом,
Прости,  что  возражала,  порою  обижала,
Но  поняла,  что  ты  мой  лучший  друг.
Но  поняла,  ты  самый  лучший  друг.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827009
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 27.02.2019
автор: Тома