От не щастить з керманичами нам!
Був перший теоретиком великим.
Та гетьман з нього був якийсь безликий.
Культурний, ерудований, не хам.
Наступним був проворний лиходій
Хрещений батько корупціонерів
Це він увів поняття свій – чужий,
Й почав плодить в країні мільйонерів.
А «любі друзі» наче той Нарцис,
Закоханий у себе і собою,
Все воював із тою, що з косою
Та так в протистоянні і завис.
А потім булаву вхопив Пахан
Його злочинці Хамом величали
А в простолюдді шапкодером звали
Цього потурив від керма Майдан
А п’ятий дар? Чи божа кара нам?
У вишиванці, ввесь у шоколаді,
Вже п’ятий рік біля керма при владі
А віз, як кажуть, і понині там
Безвіз і томос. Так то воно так.
Але ж війна вже п’ятий рік палає!
Робочий люд з країни утікає
Бо в Україні хаос та бардак.
В медові вже не віримо слова
Бо ми брехнею ситі аж по вінця
Не буде діла доки булава
Не буде в ПАТРІОТА УКРАЇНЦЯ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826937
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.02.2019
автор: євген уткін