Завжди усміхнений Максим,
Просто душа, холодний дим.
Здавався поглядом сумним,
Під час розмови був одним.
Завжди усміхнений Максим,
Сміявся смерті, був живим.
Коли йому не вистачає рим:
В собі зникає і стає німим.
Завжди усміхнений Максим,
Людству він є таким чужим.
Його емоції -- це сірий грим,
Ніхто не усміхається під ним.
Завжди усміхнений Максим,
Чомусь сьогодні був блідим.
Набрид напевне цей режим,
В думках період вічних зим.
Під час розмови був одним,
Здавався поглядом сумним.
Просто душа, холодний дим,
Завжди усміхнений Максим.
23.02.19 ©Стася
(Максим Стаськів)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826912
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.02.2019
автор: Моряк