Щоранку будить нас... і кожного зігріє.
Як Сонечко ясне любити так уміє?
Всі рівні перед ним, усім тепло дарує.
І пензлем золотим щодня воно малює.
О, скільки кольорів у сонячнім промінні...
Засвітяться добром у золотім насінні.
Від барв отих ясних все в світі розцвітає.
І райдуги дуга барвиста в небі сяє.
Як сядуть промінці оті ясні на віти,
то вишеньки цвітуть і яблуньки у цвіті.
Розсипле промінці по травах сонце світле -
тоді уся земля казково так розквітне!
Несуть у світ любов ці променята милі,
щоб в світі цім яснім ми всі були щасливі.
Дивлюся я на світ в своє ясне віконце
і думаю: любити уміє так лиш Сонце?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826871
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.02.2019
автор: Надія Башинська