Кохана, моя люба, ніжна, мила,
Найкрасивіша із усіх красивих,
Одна така - єдина в цілім світі,
Твоя усмішка - краще всіх привітів.
Любов моя лише до тебе лине,
Твій образ ніжний мене не покине,
Бо ти тепер - назавжди в моїм серці,
Адже любов - сильніше навіть смерті.
Приспів.
Люблю тебе, кохана, знов люблю,
Любов моя - сильніша від розлуки,
І крізь душевні і тілесні муки
Вона пала сильніше від вогню.
Люблю тебе – тебе люблю, люблю!
Люблю за все на світі найсильніше
І хочу знову впасти поскоріше
В твої палкі обійми без жалю.
Любов, моя кохана, рідна нене,
Ти створена такою лиш для мене,
Тебе, рідненьку, господиню дому,
Я не дозволю ображать нікому.
Ти зіронька ясна у моїй долі,
Тобі весь віддаюсь з своєї волі
І дуже хочу, щоб щодня й щоночі
Я міг дивитися у твої очі.
Приспів.
Люблю тебе, кохана, знов люблю,
Любов моя - сильніша від розлуки,
І крізь душевні і тілесні муки
Вона пала сильніше від вогню.
Люблю тебе – тебе люблю, люблю!
Люблю за все на світі найсильніше
І хочу знову впасти поскоріше
В твої палкі обійми без жалю.
08.12.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826715
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2019
автор: Павло Коваленко