Батьківська хата, вишня під вікном,
Криниця, мальви, яблунька креслата,
Це ж скільки літ мене тут не було?
Вже скільки літ мене чекає мати.
Мене позвала в мандри чужина,
Пішов топтать неходжені дороги,
А дома мама виглядала край вікна,
Тамуючи жалі своі й тривоги.
Самотньо вишня квітла щовесни,
І яблунька в плодах мене чекала,
Приходили вони до мене в сни,
А спогади серденько виривали.
І ось стежина рушником лежить,
Де жде мене моя батьківська хата,
Пошвидше б вже ота настала мить,
Коли мене пригорне рідна мати.
До вас матусю я вернувся знов,
До вас горнуся, матінко сивенька,
З рук материнських п"ю п"янку любов,
Як добре коли є на світі ненька.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826610
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2019
автор: Амадей