А мої рими просто у відпустці
Вже майже рік з вами на сайті я
У word форматі, наче наче пелюстці
Тут міститься поезія моя.
І тем нових думки не підкидають
І не дивує цвітом сьогодень
Невже й митці натхнення так втрачають
Й весни чекають як трухлявий пень?
Про що писати, коли днів рутина
Санчата знову тягне по лижні
І знов папір, як біла скатертина
Склади й слова відсутні мовчазні.
Поритися у спогадах забутих
Що часом душу мучать і ятрять?
У сподіваннях заблукать розкутих,
Що нові вірші інколи творять.
А може ще раз вкотре закохатись?
Бо кажуть, не за горами весна,
Тоді й на Музу можна сподіватись,
Коли навкруг погодонька ясна.
А поки що ми з мрією у сплячці,
Не пишеться, мабуть на все свій час,
Й не варто мабуть, ніби у гарячці,
По нові рими дертись на Парнас.
22.02.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826485
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.02.2019
автор: Інна Рубан-Оленіч