Він кохав єдину… (віршована розповідь)

[youtube]https://youtu.be/lP--cEUCSxo[/youtube]

Ніч  ховала  днину
Як  малу  дитину
Зовсім  не  зоріла
Душенька  горіла
В  моряка  сумного
 Вже  давно  сивого.
Темінь  по  край  неба
Чи  була  потреба
Йому  йти  до  моря
Тут    в  обіймах  горя
Знов  все  пригадати
В  душі  все  сховати.
В  той  день,  теж  штормило
Він  так  полохливо
Погляд,  дна  не  бачить
Собі,    не  пробачить
Те,  що  тоді  сталось
Увесь  час  ввижалось.
*
Яснів,    той  день  зранку
Вбиравсь  в  вишиванку
Дружина  повненька
Дитина  маленька
Мала  народитись
В  світ  божий  явитись.
Вмить  вітрисько  гордий
Настав  ранок  чорний
Над  морем  мов  крила
 Пітьма…  все  накрила
Воно  ж  бушувало
Серце  так  страждало…
*
Перейми  …Пологи…
Немає  дороги
Медпункт  так  далеко
Дістатись  нелегко
Лелекою  б  стати
Щоб  шлях  подолати
Рвав  в  небі  б    повітря
Й  не  падав  від  вітру…
На  мить    в  небі  хмари
Розійшлись  примари
Немов  й  проясніло
Та  море  кипіло….
*
Хай  би  штиль,    діждатись
Та  якби  втриматись..
Хвиль  плескіт  об  човен
Чи  втримати  годен
Нащо  ж  такі  муки
Ніжно  брав  на  руки
Почекай,  ще  трішки
Ховай  люба    ніжки
Вона  просльозилась
 Та  я  притомилась
Біль  зібрала  в  жмуток
Обвив  серце  смуток…
*
Хвиль  весла  торкались
Вони  ж  сподівались
Щоб  дістатись  вчасно
Було  б  справжнє  щастя….
Вдвох  молили  Бога
А  вона  небога
Від  болів  звивалась
Молилась,  зверталась
До  царя  морського
До  всього  святого…
*
 Десь  чайка  кричала
Не  видно  причалу
Хизувалось  море
Кого  хто  поборе
В    руках  сил  не  стало
 Човен  дно  вітало….
Крик  здіймався  з    морем
Він  убитий  горем
Торкнувся….  В  імлі  дна
Де  ж  ти,  гей  кохана?
*
Вода  серце    давить
То  смерть  нею  править
Підіймались  хвилі
Ледь  торкнувся  милі.
Плескавсь….    Її  шарфик
З  душі…  Гучний  окрик
Море  зупинися!
Отче  озирнися!
Де  ж  моя  надія?
В  чорнім  морі  мрія….
Три  дні,    в  хвилях    поспіль
Неторкана…  Постіль
Розпач  і  страждання
З  вечора  й  до  рання
Як,  жах  пережити
Як  далі    же  жити?
*
Шарфик  пестить  шию
Я  цей  біль,  чим  змию?
Море  геть,  солоне
Серце,  аж  холоне
Між  хвиль,  її  погляд
Ховавсь,  нема  поряд…
Ніч  обняла  днину
Він    кохав  єдину…

22.02.2019р



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826431
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2019
автор: Ніна Незламна