Буває дружба на усе життя,
Хоч рідко, але все-таки, буває,
Якщо це друзі справжні – не сміття,
Котрі про честь свою не забувають.
***
Кажуть, що доля, ніби птах крилатий,
Коли впіймаєш, будеш ти багатий,
Щасливий теж і матимеш везіння,
А не впіймаєш – запасись терпінням.
***
Питання виникає знову й знову:
Чом України шлях такий важкий?
У відповідь: біда не в вірі й мові,
Біда у тім, хто наші ватажки.
***
Не спізнюйся до тих, хто жде, з теплом,
Ділись добром і щирою любов’ю,
Нужденних пригорни своїм крилом,
І буде поряд Бог завжди з тобою.
Мова – це засіб війни і єднання,
Котрі впливають на душ спілкування,
Мова – священна молитва до неба –
Вивчити й знати, й любить її треба.
Мова – це те головне, ні єдине,
Що визначає тебе як людину.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826423
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.02.2019
автор: Ганна Верес