Він обережно, віртуозно вигинав
Жіноче тіло — шедевральне полотно.
В руках умільця оживилося воно,
У погляді зіниць красуню поглинав.
Пишноти округляли делікатний стан,
Не відірватись від картини аж ніяк!
Від пристрастей палких у небі місяць вкляк.
Бажань і прощень розійшовся ураган.
Розніжені її вуста, як маків цвіт,
Очей прелюбощі у пестощах земних,
Яскраві промені у пасмах золотих.
Для себе малював — побачив цілий світ!
19/02/19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826396
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2019
автор: Lana P.