Не можна проти себе воювать

Найбільше  щастя  неньці  від  дітей:
Хороші  діти  –  нагорода  Божа.
Тоді  обличчя  радістю  цвіте…
Всі  біди  вона  з  ними  переможе.

Найглибша  рана  в  маминій  душі
Ота,  котру  їй  нанесе  дитина,
Адже  обидві  душі  не  чужі
І  кров  одна  тече  у  їхніх  жилах.

Чи  можна  проти  себе  воювать?
Питання  риторичне…  Ні!  Ніколи!
А  коли  матінка  іще  й  вдова,
Й  пройшла,  ой,  нелегку  життєву  школу?

Чи  може  бути  їй  чужим  дитя,
Котре  носила  у  собі,  під  серцем?
Хто  б  ти  не  був  –дочка  чи  син  –  затям:
Їй  зобов’язаний  своїм  життям-буттям,
Не  буде  переможців  у  цім  герці!
24.04.2018.
Ганна  Верес  (Демиденко).  

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826387
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2019
автор: Ганна Верес