Лютий лютує вітром,
стрімко звучить його "ске́рцо".
А за лаштунками тихо
Весна заглядає в люстерце.
Вихід її вже скоро,
ще мить і оркестр природи
на соло її запросить
у звучання своїх рапсодій.
Вона вже готова вийти
ніжними пелюстками
перших пролісків в лісі,
пташиними голосами,
доторком нектариним
сонячного проміння,
біло-рожевим серпанком
яблучного цвітіння.
Всіх нас сп'янить духмяним
запахом різнотрав'я,
щедро усе прикрасить
надією на кохання.
Нам же потрібно трішки
стати неначе діти -
у серце своє прийняти
все, що дає радіти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826333
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2019
автор: Tanita N