Лицарі без страху і докору ( з Ваншенкіна)

Час  велично  йде,  летить  вперед,
Віє  над  полями  і  лісами,
Ось  настав  для  нас  його  мрій  злет:
Скільки  ж  друзі,  коштуєм  ми  з  вами.

І  крокують  в  грізний  бій...  бої,
Прямо  в  бій  зі  школи,  власне,  з  двору...
Дорогі  однолітки  мої,
Лицарі  без  страху  і  докору.

Потребує  в  серці  меж,  чи  ні;
Велич  сили;  геть  парадні  брами:
Їх  маршрут  в  незнаній  глушині  -
Хащами,  болотами,  ланами.

Поки  мріємо,  ми  ще  живі,
Прагнемо  у  щасті,  без  зневаги...
Будувати  мрій  міста  нові.,  
Дій  потрібні  людям  переваги.

Ти,  скоріш  одинаком  пропав,
Без  яскравих  душ,  в  них  сяє  віра...
Надиха  сердець  майстрів  запал,
Їх  порив,  їх  приклад  мрій  та  діла.

Все  ясніше  зорі,  не  в  імлі...
Там  легкі    дороги,  з  Бога  зору,
Де,  живі  й  сьогодні  на  землі
Лицарі  без  страху  і  докору.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826297
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 21.02.2019
автор: vektor