Про художника і його друга кота

Люблю  малювати.  Хоча  не  вмію.
Та    не  бентежусь  тим  .
Кілька  разів  на  тиждень    підіймаюсь  на  дах  будинку  .(  саме  дах-  то  є  мій  плацдарм  для  написання  моїх  картин  )
Крадькома  ,мов  злодій  .  Не  хочу  аби  бачили  сусіди.
 Тягну  з  собою  мольберт  ,фарби  ,кисті  і  три    сендвічі  з  рокфором.
От  саме    через    рокфор-  я  і  познайомивсь  з  одним  волоцюгою.
Це  зараз  ми  вже  добрі  друзі  ,хоча  дружити  з  котом  ,а  тим  більше  
з  таким  як  цей  трохи  складно  .
Він  не  цікавиться  як  в  мене  справи?  Ба  більше,  як  моє  здоров*я?  Яку  книгу  я  читаю  ?  
А  я  чую  завжди  тільки  одну  фрвзу  яку  він  пронявкує  :"  Monsieur  Germain,  j*ai  faim  de    poire!(  месьє  Жером  ,  я  голодний!)
Він  звісно  тішиться  коли  мене  бачить-  та  я  знаю,  що  то  все  через  сир  .
Хай  так  ,  та  він  постійно  слухає  мої  розповіді  .Лежить  ситий    дивиться  на  майже  завершену  картину  ,  яку  я  ніяк  не  завершу  ...  і  слухає.
А,  що  старий  може  ще  розповідати  як  не  про  своє  життя  ?
Можливо  мені  здається  ,але  найбільше  йому  подобається  коли  я  розповідаю  про  свою  
маму  Марію,    вона  була  українкою  .  Золота  була  жінка  ...
Гаразд  Жаку  мені  потрібно  відлучитись  ,  постережи  картину  .Та  гляди  ,щоб  голуби  не  наляпали    на  ній    білих    хмаринок  ,як    тоді    на    твоєму    портреті  .







адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826276
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2019
автор: Vin Libert