Сліпий шарманщик

І  в  дощ  й  коли  яскраво  світить  сонце
Його  зустріти  завжди  було  можна
На  вулиці  міській  багатолюдній.
Великий  капелюх  широкополий

Носив  та  чорного  і  довгого  плаща,
Ще  кольору  ж  такого  окуляри,
Шарманка  завжди  збоку  з  ним  була
На  якій  так  чудово  умів  грати.

То  плакала  так  болісно  вона,
То  безтурботним  сміхом  заливалась,
Але  ніхто-ніхто  того  не  знав,
На  серці  що  в  сліпого  музиканта.

Одна  шарманка-подруга  із  ним,
А  більше  друзів  не  було  у  нього.
Губилась  чорна  постать  між  людьми
На  вулиці  шарманщика  старого.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826147
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.02.2019
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський