У безголосім сні з*являлись у чеканні
Ескізи декорацій від руки.
У непроглядну тьму світилом з неба канув.
Здавалось, влучно бив у серце кий.
І трепіт губ, немов під вітром лист осини,
Лишився із минулого іще.
А світ на мить якусь ставав безбожно сірим,
І підпадьомкував пташиний щем.
Ескізи декорацій вранці малювались.
Чи світлосій спроможні повернуть?
Чуття хмаринним покотились зразу ж валом,
І промінець... блідий, але без пут.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826087
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.02.2019
автор: Світлая (Світлана Пирогова)