Людське життя...
Буває всяким...
Що я люблю, зустрівшись із тобою?
Люблю містечко - те, де ти живеш,
Покрите калиновою габою,-
Ти в ньому топчеш ряст і воду п’єш…
Люблю той дім, у котрім твої кроки,
Твоє життя у вічному труді…
Ті тихі двері…Пахощів потоки
Твого єства… Давно обжитий дім…
Ту прямоту і ту відкритість генну,
Котра сказать посміла,- «Я люблю!..»
На теплий зов…Ту плямочку зелену
В ОК…»Скажи щось!..»,- тихо я молю…
Люблю твою непересічну душу,-
Вкрай поетична…Вірна та пряма…
Сердечний пал…Признатись тут я мушу,-
Що він васал тверезого ума…
Люблю твій шал, коли чуття квітують,
Коли єство все рветься в небеса!..
Коли думки глас сірості не чують…
Яке завзяття!!.. І яка краса!!!..
Що я люблю, зустрівшись із тобою?
Люблю містечко те, де ти живеш,
Покрите калиновою габою,-
Ти в ньому топчеш ряст і воду п’єш…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826006
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2019
автор: Янош Бусел