Сьогодні зранку, тихо на Майдані
Асфальт, ще мокрий, блистять роси ранні
Та вже в лампадці, свіча палахкотить
Блукає спогад, під серцем так болить.
Глуха та тиша…Та за мить хтось плаче
Як ти там любий, мій рідний козаче?
В косах пороша, в очах біль, тривога
Знов на колінах, в розпачі небога.
В журбі схилилась, згадала страшні дні
«Небесна сотня» лягла у тій борні
Горіли шини, снайпери стріляли
В воді холодній, на поміч скликали…
Страх, виживання, в ті морозні ночі
Вони дивились, сміло смерті в очі
Добро змагалось, на цій площі зі злом
Тепер тут фото, щемить, у горлі ком…
Ненці здається, десь кричить лелека
Вшануймо люди, всіх, хто там далеко
Хто захищав і боровся за волю
Щоб Україна мала кращу долю
*
ГЕРОЯМ СЛАВА! Лунає на Майдані
Яскраве сонце…. Збирає роси ранні.
18.02.2019р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825956
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2019
автор: Ніна Незламна